Кристалізація меду
Всі види меду кристалізуються: одні – протягом тижня після відкачування, інші – через кілька місяців. Це природний процес для будь-якого приміщення та температури зберігання. Оскільки головні частини в меді – глюкоза, фруктоза та вода, вони ініціюють процес кристалізації спільно з іншими 200+ хімічними компонентами. У сортах з акації, каштану, вишні міститься багато фруктози, і вони довго залишаються в рідкому стані. Кристалізованого меду боятися не слід, адже це один з його природних станів, який жодним чином не впливає на поживність, вміст мінералів, вітамінів та інших корисних речовин. Єдине що може запобігти кристалізації – кремування меду, тобто, отримання крем-меду у рамках довгої процедури.
Зберігання меду
Мед в залежності від сорту може зберігатись до 2-х років, а за правильних умов він може залишатися корисним та смачним ще довше без втрати власних харчових якостей, якщо це робити правильно — при оптимальному температурному режимі зберігання та тарі, в якій це відбувається.
Мед активно вбирає в себе вологу та сторонні запахи, Тому, щоб не втрачався аромат та не всмоктувалися волога i сторонні запахи, зберігати мед потрібно у щільно закубреній тарі при температурі від +4°С до +10°С, при вологості повітря =60%.
Мед повинен зберігатися в комфортних для нього умовах, де немає пекучого сонця і прямих сонячних променів. Слідкуйте, щоб сонячне чи штучне світло не падало на тару з медом, особливо, якщо вона прозора (скляна). Якщо світло падає на мед, то тоді відбувається не тільки окислення меду хімічно під впливом енергії сонця, але й хімічний розпад через нагрів.
Не зберігайте мед на балконі, у верхній шафі біля плити, на підвіконні, у гаражі: найкраще місце для меду — нижні полиці холодильника, сухий без запахів льох або підвал. Саме у холодильнику підтримуються постійні (рівні) температурні умови, необхідні для довготривалого зберігання меду.
Не тримайте мед на морозі, не нагрівайте мед до температури вище за +40°С. Не треба зберігати мед чи покладені до банки стільники при кімнатній температурі – так ви скорочуєте термін придатності меду до 6-12 місяців.
Не заповнюйте тару медом більше, ніж на 95% її повного об’єму
Тара для зберігання
Краще за все зберігати мед в тій же тарі, в якій ви його купили в магазині чи на ринку. Там він зазвичай розфасований у харчовий пластик чи скляну тару.
Зрідка можна зустріти мед, упакований в дерев’яну бочку чи подібну ємність. Дерево як матеріал підходить для довготривалого зберігання, тільки якщо це верба. Хвойні породи та дуб знищують його аромат та смак.
У металевих та жерстяних тарах зберігати мед не можна — відбувається процес окислення та навіть реакція ржавіння, що губить його смак, якість та органолептику.
Оптимально зберігати мед довгостроково у склі чи у харчовому пластику — за умови, що контейнери герметично закриті. Якщо ж ви їсте мед кожного дня, то тоді можна банку меду зберігати при кімнатній температурі та навіть з доступом повітря – але не більше 2 тижнів, за умови, що за цей час ви повністю з’їсте цей мед.
Так у чому зберігати мед? Кращою
тарою для зберігання буде скляна банка з герметичною кришкою, що
закривається. Тоді вам не будуть страшні ніякі коливання вологості, яких
мед також не терпить.
Бродіння меду
Бродіння меду — процес розщеплення вуглеводів під дією медових дріжджів. Мікрофлора меду представлена 40 видами грибів і осмофільних дріжджів, які потрапляють в мед разом з нектаром, з повітря та іншими шляхами. В середньому, на 1 г меду припадає приблизно 1 тисяча таких мікроорганізмів.
Спочатку вуглеводи меду під дією дріжджів розпадаються на винний спирт та вуглекислоту, потім винний спирт окислюється на оцтову кислоту.
Зрілий мед зазвичай не бродить. Він може зберігатися роками, якщо враховуються правила зберігання продукту. Бродінню піддаються незрілі меди, в яких міститься більше 25% води, або ті меди, які ввібрали у себе вологу з повітря через негерметичність тари.
Оскільки мед містить особливий вид дріжджів, а також містить різні види цукру, солі та кислоти, які є сприятливим середовищем для бродіння, то за сприятливих температурних умов для розвитку цих дріжджів і відбувається бродіння і скисання продукту.
Ознаки бродіння
Найпершою зовнішньою ознакою бродіння буде шумування, скупчення піни на поверхні меду поблизу кришки. Далі зміниться запах: медовий аромат буде не таким вираженим і простежуватиметься наявність кислих ноток.
Якщо ви спробуєте мед, що
забродив, можна відчути кислий і гіркий присмак, який істотно відрізняється від нормального смаку меду. Він стає кислим чи кисло-гірким, його колір змінюється на нетиповий для
меду, може статися сильна стратифікація (розшарування) його маси, та на
додаток, його поверхня може покритися пліснявою чи грибком, що активно
розвиваються у сприятливих умовах високого вмісту води.
Причини бродіння меду
Температура
Зберігання меду при несприятливій температурі може стати причиною бродіння. Мед швидко закисає при температурі 11°-19° С. Бродіння призупиняється при температурі нижче 4° С та вище 30° С.
Вологість
Рівень вологості — повинен перебувати в межах 60-80%. Вологість вище 80% стане причиною закисания нектару.
Сирий, не пастеризований мед дуже сильно ферментується та набирає воду з навколишнього простору за рахунок ефекту гігроскопічності. Зазвичай концентрація води в меді не повинна перевищувати 20% обсягу. При перевищенні 25% починається процес бродіння, який, якщо його не зупинити та не запобігти, дозволяє меду «пропасти» — чи протухнути у класичному розумінні. Причому, щоб ви не були випадково спантеличеними, відзначимо, що це зовсім не той «правильний» варіант бродіння, при якому утворюється медовуха.
Дотримуйтесь правил зберігання і вірогідность, що у вас мед почне бродити буде мінімальною.
У магазинах «Пасіка» можна отримати повну інформацію про цілющі властивості меду, пилку, перги, прополісу, воску, маточного молочка та інших бджолопродуктів, іх вживання і зберігання..
Наш сайт: https://pasika-medova.yolasite.com/6.php
